Интеллектуально-художественный журнал 'Дикое поле. Донецкий проект' ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ Не Украина и не Русь -
Боюсь, Донбасс, тебя - боюсь...

ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ "ДИКОЕ ПОЛЕ. ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ"

Поле духовных поисков и находок. Стихи и проза. Критика и метакритика. Обзоры и погружения. Рефлексии и медитации. Хроника. Архив. Галерея. Интер-контакты. Поэтическая рулетка. Приколы. Письма. Комментарии. Дневник филолога.

Сегодня понедельник, 22 октября, 2018 год

Жизнь прожить - не поле перейти
Главная | Добавить в избранное | Сделать стартовой | Статистика журнала

ПОЛЕ
Выпуски журнала
Литературный каталог
Заметки современника
Референдум
Библиотека
Поле

ПОИСКИ
Быстрый поиск

Расширенный поиск
Структура
Авторы
Герои
География
Поиски

НАХОДКИ
Авторы проекта
Кто рядом
Афиша
РЕКЛАМА


Яндекс цитирования



   
«ДИКОЕ ПОЛЕ» № 2, 2002 - В ПОЛЕ ЗРЕНИЯ

Бондар-Терещенко Iгор
Украина
ХАРЬКОВ

Про книгу Олега Солов`я





Олег СОЛОВЕЙ. Камінний шепіт.
Книга інтимної та громадянської
лірики.

Донецьк: Норд-Прес / Видавнича
аґенція «OST», 2002. – 56 с.

КАМІННИЙ ОБЩЕПІТ

    ...Загальновідомо, що будь-яке означення обмежує. Тому до назви цієї книжки варто підходити в м’якеньких капцях метафори, як до душевнохворого, вслухаючись поперемінно то в «Шепотіння, шепотіння...» М.Ревакович, то в «Кам’яні луни» В.Лесича. «Нова поетична збірка Олега Солов’я позначена змістовим і формальним поліформізмом», - підтверджує напис на дверях палати. Не кусається?
    Отже, чергове своє твориво «пролетарський поет» з Донецька по-жаданівськи просто назвав «книгою інтимної та громадянської лірики». Втім, громадянського там небагато. Через нього переступаєш, як через скинуті штани - ясний клен, в потязі до обіцяного інтиму. До того ж «реальність» в поета невтішна: «дешева водка хліб аперетив», в яку малознаний по тих краях «аперитив» потрапляє з неоковирно-серединним «е», а з неба сіються ще більш малограмотні, даруйте, «крижі». Коротче, як і будь-яка об’єктивна реальність, вона – бред піт, викликаний нестачею алькоґолю в крові.
    Куди краще звернутися до інтиму, адже «крові крові – жодної краплини – здоровий пролетарський орґанізм», як звідомлює автор. З сусідського досвіду, до речі, відомо, як це - «всю кровь отдать в переливанье и никого не утолить». Хоча саме тема «кровь-любовь» вдається Солов’ю найкраще. В ній намацуєш груди багатьох колізійних ситуацій із світової літератури. Наприклад, сцену вбивства модного драматурґа Куїльті збаранілим від ревности Ґумбертом Ґумбертом, яка стала за канон у багатьох постмодерних сценах горору, де кров мішається з гумором, а смерть – з п’яними соплями і сентенціями про сенс пролетарського життя.
    І взагалі, в ліренному общепиті Солов’я заночувало чимало пастернаків з мандельштамами. Іноді наслідування – це єдиний спосіб проявити себе. «Незвично так – в моїй руці / твоя рука - аж дивно». / «И как-то странно быть с другой / Счастливей, чем с тобой», зрозуміло. І це зовсім не дивно, адже який основний мотив будь-якої «книги інтимної та громадянської лірики»? Мальвіна зраджує П’єро не в греблі зі своїм новим другом, вона зраджує його тоді, коли перериває внутрішній діялог з ним. Мовляв, «не страшно, Володя, что нету любви, / а страшно – товарища нету». І через це П’єро, розбещений допіру увагою до його мертвопетлювань, стає хамом. Або пролетарським поетом.
    Звідси – правдивість жанру. «Що – мистецтво?! – вигукує автор «Камінного шепоту», - живи адекватно, / і вмирай, але краще – живи». І нехай «за дверима ходить Фортінбрас», але ж «навколо стільки юних ґрацій. / що тільки жить!» І це по-правильне рішення. Адже існують такі хвороби, що не лікуються смертю – тільки життям. Кажуть, це і є самоцінна альтернативна реальність. «Справді і на фіґ не треба віршів / бо є вольвач жадан андрусяк», - подибуємо у збірці.
    Коли ж до правди, і, судячи з пафісного оформлення, то «Камінний шепіт» О.Солов’я – річ, мабуть-таки, вартісна. «Скільки коштує нині донецька ґрусть?» - риторично запитує її автор. Не знаю, друзі, мені ту книжку подарували. Даремно?



КОММЕНТАРИИ
Если Вы добавили коментарий, но он не отобразился, то нажмите F5 (обновить станицу).

2005-11-06 17:33:27
Друля N megamarket.dn.ua
ДОНЕЦК
Не треба ображати тендітну душу шановного Пана Солов.я! Його треба просто знати: то людина настільки трагічна в своїй слабкості, настільки стурбована навколишнім світом, що аж дух захоплює. Це настільки щиро, настільки гранично відверто до "оголення нервів", як каже сам автор, що моментально підкупає, хоч і здається неправильним. Та хіба можна говорити про правильність, коли мова йде про мистця. Як можна верзти, що він не цікавий чи то неправильний, ми лише можемо ректи про нерозуіння нами йго світу, мислення та інших цікавих речей на цей кшталт, а наше нерозуміння-вже зовсім інша "весчь", як кажуть росіяни. Тому Солов.ю творчої наснаги та високого лету без воронів!

Поля, отмеченные * звёздочкой, необходимо заполнить!
Ваше имя*
Страна
Город*
mailto:
HTTP://
Ваш комментарий*

Осталось символов

  При полном или частичном использовании материалов ссылка на Интеллектуально-художественный журнал "Дикое поле. Донецкий проект" обязательна.

Copyright © 2005 - 2006 Дикое поле
Development © 2005 Programilla.com
  Украина Донецк 83096 пр-кт Матросова 25/12
Редакция журнала «Дикое поле»
8(062)385-49-87

Главный редактор Кораблев А.А.
Administration, Moderation Дегтярчук С.В.
Only for Administration