Интеллектуально-художественный журнал 'Дикое поле. Донецкий проект' ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ Не Украина и не Русь -
Боюсь, Донбасс, тебя - боюсь...

ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ "ДИКОЕ ПОЛЕ. ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ"

Поле духовных поисков и находок. Стихи и проза. Критика и метакритика. Обзоры и погружения. Рефлексии и медитации. Хроника. Архив. Галерея. Интер-контакты. Поэтическая рулетка. Приколы. Письма. Комментарии. Дневник филолога.

Сегодня пятница, 14 декабря, 2018 год

Жизнь прожить - не поле перейти
Главная | Добавить в избранное | Сделать стартовой | Статистика журнала

ПОЛЕ
Выпуски журнала
Литературный каталог
Заметки современника
Референдум
Библиотека
Поле

ПОИСКИ
Быстрый поиск

Расширенный поиск
Структура
Авторы
Герои
География
Поиски

НАХОДКИ
Авторы проекта
Кто рядом
Афиша
РЕКЛАМА


Яндекс цитирования



   
«ДИКОЕ ПОЛЕ» № 11, 2007 - СЛЕДЫ НА ВОДЕ

Свенцицький Петро
Украина
Донецк

Прикордоння, Казочка для Оленки, Молитва

Из архивов памяти


ПРИКОРДОННЯ

Я з’явився на світ півсторіччя тому на річці Кальміус, яка була колись по- граничною. І це відчуття кордону, границі між двома світами — у часі і просторі — жило у мені завжди. Десь поряд був Дін, із якого якщо і пити, то лише шоло- мом — а далі калмицькі степи — Азія. Махно або Григорій Мєлєхов не сприй- мались як історичні або літературні персонажі — адже ще в дитинстві бігали ми на балку — Хантарама, що по-татарські — Крива балка — бо десь зовсім по- ряд «поникли стязі Ігореві» і темники Чінгіза накрили кривавими дошками великих князів. А старий махновець дід Кузьма жив через дорогу, і бабуся моя ледь прослизнула миморук веселого і спритного махновського ката Савки.

Це відчуття кордону зберігалось надалі у всьому — між книжковим і дійсним світом — у мене, сина сільского бібліотекаря (а бібліотека — це рай, скаже пізніше Борхес, і дійсно подорож до раю — поїздка з матір’ю у Сталіно до бібколектору обирати книжки), пограниччя між площиною екрану, де му- чились і страждали герої, і залом, де сиділи ми, звичайні люди. І далі — між шахтою і поверхнею, між тайгою і тундрою, між польским і рідним словом…

Коли людина притуляє до вуха мушлю, вона щиро вірить, що чує шум далекого прибою, шерхіт морських хвиль, завивання вітру. Насправді все простіше — мушля чудовий резонатор і, прикладаючи її до вуха, ми чуємо ба- гатократно посилений стукіт власного серця, шерхіт крові об стінки наших сосудин. Теж саме й з віршами: вважаючи, що відображаємо світ, ми слухаємо себе, але ж не тільки себе. Те ж постійне прикордоння між собою і світом.

 

КАЗОЧКА ДЛЯ ОЛЕНКИ

 

…і люди почали виходити на вулицю.

На них нападали юрби дести-б’юторів.

Ні, — вони їх не грабували.

Навіщо

Вони їм продавали товари.

Багато товарів.

Безліч чудових товарів.

Безкінечно [нрзб.] товарів…

Потім скінчились товари.

Потім скінчились дести-б’ютори.

…і люди перестали виходити на вулицю.

 

МОЛИТВА

 

Блажен божественний комп’ютер, що навернув на шлях Істини всі сто двадцять п’ять аналогів Першого Покоління.

Хай славляться навіки великокомпі мученики Апостоли Десятого Покоління, що містять у Безконтактній Пам’яті Триста тридцять три ме- габайти Непорочної Інформації.

 

Запись литературного вечера — И. Черниченко

Материалы из домашнего архива С. Куралех и А.К.

Фото из архива П. С. Свенцицкого.

Рисунки Г. Ициксона

Композиция — А.К.

 



КОММЕНТАРИИ
Если Вы добавили коментарий, но он не отобразился, то нажмите F5 (обновить станицу).

2014-10-29 16:55:49
Виктор Дмитриевич ( "Дмитриевич", поскольку мне 75 лет)
Россия, Подольск
Уважаемые земляки! Да земляки - я родился в Приазовье, потом пробился под Москву (оставили после учебы) еще в советское время. Но мои родные места так и остались в моей душе у берегов Кальмиуса, вот как-раз в той самой Хантараме. Пробовал писать по подобному предложению воспоминания как мальчиком собирал патроны и мины на местах боев между Хантарамой и Староласпой, как бедно, но дружно жили тогда люди в хуторе Хантарама. Только мои записи так никто и не выложил в интернет, а у самого не получается... Вот кто может и кому интересны события в тех местах за 40-вые 60-тые годы сообщите мне куда писать, может пригодятся мои воспоминания... Мой электронный адрес:xantarama@mail.ru

Поля, отмеченные * звёздочкой, необходимо заполнить!
Ваше имя*
Страна
Город*
mailto:
HTTP://
Ваш комментарий*

Осталось символов

  При полном или частичном использовании материалов ссылка на Интеллектуально-художественный журнал "Дикое поле. Донецкий проект" обязательна.

Copyright © 2005 - 2006 Дикое поле
Development © 2005 Programilla.com
  Украина Донецк 83096 пр-кт Матросова 25/12
Редакция журнала «Дикое поле»
8(062)385-49-87

Главный редактор Кораблев А.А.
Administration, Moderation Дегтярчук С.В.
Only for Administration