Интеллектуально-художественный журнал 'Дикое поле. Донецкий проект' ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ Не Украина и не Русь -
Боюсь, Донбасс, тебя - боюсь...

ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ "ДИКОЕ ПОЛЕ. ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ"

Поле духовных поисков и находок. Стихи и проза. Критика и метакритика. Обзоры и погружения. Рефлексии и медитации. Хроника. Архив. Галерея. Интер-контакты. Поэтическая рулетка. Приколы. Письма. Комментарии. Дневник филолога.

Сегодня понедельник, 24 сентября, 2018 год

Жизнь прожить - не поле перейти
Главная | Добавить в избранное | Сделать стартовой | Статистика журнала

ПОЛЕ
Выпуски журнала
Литературный каталог
Заметки современника
Референдум
Библиотека
Поле

ПОИСКИ
Быстрый поиск

Расширенный поиск
Структура
Авторы
Герои
География
Поиски

НАХОДКИ
Авторы проекта
Кто рядом
Афиша
РЕКЛАМА


Яндекс цитирования



   
«ДИКОЕ ПОЛЕ» № 7, 2005 - В ПОЛЕ ЗРЕНИЯ

Бондар-Терещенко Iгор
Украина
ХАРЬКОВ

Біблія авангарду

Анна Біла. Український літературний аванґард: пошуки, стильові напрямки.
Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – 445 с.


    …Донедавна вважалося, що траґедія національного аванґарду полягає у наглому зупиненні цього радикального мистецького руху на його революційному злеті десь при початку ХХ століття. Що, будучи зметений пролеткультівським режимом, він розчинився у дрібнобуржуазній стихії радянського обивателя, яка й стала угноєним ґрунтом для комуністичного майбуття. Відповідно цьому, не надто рипалися досліджувати таку «революційну» діялектику.
    Але кожному новому досліднику аванґарду в Україні колись-таки стає «за державу обидно», і він заходиться заново перевіряти неструнку алґебру ідеолоґічних побудов. Саме у такий спосіб, у неадекватному геть усім революційним зрушенням Донецьку з’явилася моноґрафія А.Білої «Український літературний аванґард: пошуки, стильові напрями», яку вірніше було б назвати Біблією Українського Аванґарду, не менше. При тому дослідницький ґрадус авторки відповідає найсучаснішим вимогам літературознавства, ґрунтуючись, хоч як дивно, на клясичних засадах революційної комунікації. Якось в Цюріху Ленін закинув одному дадаїсту, що людина, мовляв, мусить бути такою ж радикальною, як і сама дійсність.
    Здається, лише Анні Білій сьогодні це вдалося, і в її «реальному» дослідженні на півтисячі сторінок не бракує смачних розділових назв на кшталт «Футуризм плюс урбанізація всієї країни», «Конструктивізм з людським обличчям», «Розтрачений дух експресіонізму», «Сюрреалізм: дві версії, дві епохи» та інших інтерпретаційних концептів, в яких зійшлися: фрейдистський і марксистський дискурси, маскулінне й фемінне, дендізм і масовість, екзотичне й психолоґічне, стадіяльне й антисимволічне та всяка інша безперечна полістилістика. М.Семенко і Л.Курбас, М.Йогансен і В.Поліщук, В.Стефаник і Б.-І.Антонич, І.Костецький, Е.Андієвська, Ю.Тарнавський і далі з усіма зупинками на перехресних станціях аналітичного аванґардизму.
    Здавалося б, якщо це насправді так весело й транзитно, то чому це вперше в Україні – так переконливо й повно? Ні, до А.Білої на вітчизняний аванґард рефлексували М.Сулима, Д.Наливайко, Г.Вервес, С.Павличко і Г.Черниш, а в діяспорі – О.Ільницький та М.Шкандрій, але ніколи ще в українській науці аванґард не досліджувався саме як дискурсивне явище. Не було й подібних до праці А.Білої системних досліджень в цій галузі. Хіба що, як завжди, – в Росії, де маємо історико-літературні спроби В.Маркова, Н.Харджієва, М.Мейлаха, А.Крусанова. Загалом «постання аванґарду в літературах колонізованих країн, в яких слово розглядається не як художній матеріал, а як матеріал націотворчий, є проблематичним», – делікатно натякає А.Біла. І саме це й є тією лопатою, якою в Україні віддавна зарито будь-яку стилетворчу проблему!
    Революція тем в українському літературознавстві завершилась, як знати, декадансом – стійким спротивом офіціозу довколишній червоно-аферистській реальності при зовнішньому ідеолоґічному конформізмі. Інтерпретаційне мистецтво закінчилось, натомість розпочалась майстерність і дрібні ремісничі радощі. «Незважаючи на те, що «ліві» напрями, породивши у 1960-70-х роках поп-арт, соц-арт, різноманітні види кінетичного мистецтва, міцно увійшли у наше життя – завдяки рекламі, театру і кіномистецтву – дивується А.Біла, – дотепер «малозрозумілим» для пересічної людини лишаються супрематичні роботи К.Малевича, картини М.Дюшана і П.Мондріана». Що ж тут дивного? «Мнимый авангард – кому он служит?» – оприлюднив свого часу друг радянського народу Д.Олдрідж статейку в журналі «Коммунист», і всім малоросійським дослідникам стало набагато легше.
    Адже чому нашим літературознавцям у всі часи було складно дзвонити за аванґард? Тому, що, як і будь-яке «буржуазне» явище, це вимагає певних літературознавчих зусиль, несумісних з вимогами АН України. Виявляючи ознаки «живого» життя в аванґарді, офіційний представник науки знаходиться по той бік усіх «неживих» інституцій з конвенціями. Але щоби засвідчити право на існування цього «життя», він змушений маркірувати його в категоріях тієї самої, давно віджилої інституції. Причому не конче імені Т.Шевченка. Ось почав же безумний аванґардист Татлін писати під старість солодкаві натюрморти з пейзажами, а монстри соцреалізму в нашому літературознавстві так само скотилися з висот своїх ідеолоґічних машин у затишні болітця компаративістики, і нічого!
    Тож аванґардистська динаміка, як бачимо, назагал інституційна, і знаний російський скептик Б.Ґройс уподібнює її дослідника до авантюриста часів колоніялізму – це бунтар і заколотник, за яким плаче шибениця, але який, зрештою, служить короні. На щастя, сьогодні корона обміняна на однойменну марку шоколяду, і український аванґард вкотре визначує чорну діру в цілісності малоукраїнського індивідуума.

КОММЕНТАРИИ
Если Вы добавили коментарий, но он не отобразился, то нажмите F5 (обновить станицу).

Поля, отмеченные * звёздочкой, необходимо заполнить!
Ваше имя*
Страна
Город*
mailto:
HTTP://
Ваш комментарий*

Осталось символов

  При полном или частичном использовании материалов ссылка на Интеллектуально-художественный журнал "Дикое поле. Донецкий проект" обязательна.

Copyright © 2005 - 2006 Дикое поле
Development © 2005 Programilla.com
  Украина Донецк 83096 пр-кт Матросова 25/12
Редакция журнала «Дикое поле»
8(062)385-49-87

Главный редактор Кораблев А.А.
Administration, Moderation Дегтярчук С.В.
Only for Administration