Интеллектуально-художественный журнал 'Дикое поле. Донецкий проект' ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ Не Украина и не Русь -
Боюсь, Донбасс, тебя - боюсь...

ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ "ДИКОЕ ПОЛЕ. ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ"

Поле духовных поисков и находок. Стихи и проза. Критика и метакритика. Обзоры и погружения. Рефлексии и медитации. Хроника. Архив. Галерея. Интер-контакты. Поэтическая рулетка. Приколы. Письма. Комментарии. Дневник филолога.

Сегодня вторник, 16 октября, 2018 год

Жизнь прожить - не поле перейти
Главная | Добавить в избранное | Сделать стартовой | Статистика журнала

ПОЛЕ
Выпуски журнала
Литературный каталог
Заметки современника
Референдум
Библиотека
Поле

ПОИСКИ
Быстрый поиск

Расширенный поиск
Структура
Авторы
Герои
География
Поиски

НАХОДКИ
Авторы проекта
Кто рядом
Афиша
РЕКЛАМА


Яндекс цитирования



   
«ДИКОЕ ПОЛЕ» № 5, 2004 - ПТИЦЫ

Старусєв Дмитро
Украина
ДОНЕЦК





    Про себе багато казати не хочу, тому тільки основне:
    - народився в м. Макіївка, Донецької області;
    - вчуся, працюю (намагаюся не відрізнятися від усіх);
    - разом з Станіславом Федорчуком та Віктором Семерніним намагаємося створити україномовне літературне угрупування на Донбасі;
    - читаю: Ж.Амаду, М.Тотєв, сценарії блокбастеров;
    - дивлюсь: Е.Кустуріца, Р.Поланський та ін.;
    - видавався під псевдонімом Джандра (Jahndra);
    - e-mail
    Надаю слово моїм друзям:

    Жилін Михайло (колега №1): «взагалі-то, Старусєв особа гарна. Красивий, розумний, патлатий. До того ж ще й дуже творчий. За це все я його дуже люблю. Але Старусєв – людина занадто красива, розумна, патлата, а ще дуже творча, щоб усі її любили так, як дуже люблю його я. Звідси епохальний трагізм його існування; звідси – розриви безперервностей в середині його бірюзовостінної тюрми... Він ще не розмовляє суржиком!»

    Семернін Віктор (колега №2): «Перше слово, яке спадає на думку – полегкість. Пригадується Платон, метелики і бідолашний Чжуон-цзи. Вже казав і ще раз скажу. Слово в поезії буває зрячим або сліпим. У Дмитра слово не тільки дивиться крізь тебе – воно тобою підморгує. Кому?»

    Бувайте! Ваш d.




???$
шакобанда -
безвуса безрога
на дах повисіти
пошакобандити

трохи трохи

заради тривоги
поволі поволі
пронизливо стогне

«шако...шако»
«хни...хни»—
дайте війни
і пошакобандити

трохи...трохи

любі дороги:
від джандри до
чакри - висіти

на скронях-долонях

і сходити ліжки
і сходи тримати
своїми тілами

тут руки...тут ноги

пустіть шакобанду
на дах - вона його
зірве.



електронні повідомлення твої
сповнені поштовхами повітря
ти - видих
ja - вдих
і коли твоя діафрагма починає опускатися
легені мої приймають повітря з email’ом

повітря не зовсім твоє
синтетики трохи
запах відсутній
і телефонний зумер
бронхи димом повнить
сіп————
                    сіп—————
                                        сіп————————-



питання стан фатум карма
питання
таких питань собі
задати
виникнути
розтанувши склом
стан
сльози які падають
на підлогу
тануть в пилу
танго скляне танцюючи
фатум
див. карма
карма
див. фатум



(немов Ля немов Лю)
спускаємось з гір
даємо можливість смерекам
пограти в кохання без нас —
ерогенну зону світу збудити
вологу з хвоєю змішати. нас.
спускаємось з гір
(немов Ля немов Лю)


///
чекаю на смарагдові почуття
з терпким присмаком цноти
коли омана
вивчає
спосіб спосіб спосіб
збереження часу
скавулить навколо молитва
до Сонця
Землі
та
кришталиків льоду.


&&ен
ти чомусь не дзвониш і веч
ja злегка знепритомнію еч
почую подих і звук твій веч
вуха і голос чекають на веч
трохи втрачаю те та ті вечір

08
сезон яблук розпочався
сомнамбула приходе все частіше
в сезон яблук всі яблука
шукають наймення для ненароджених
дітей. вві сні. сезон. шть.


ВЕЦКЕ ДИХА

П’ять пальців твоїх - стиснула долоня
з аромою вологої рінні
та й тільки спокоєм самим .
Чотира аркуш паперова
Зім’ятих ай пом’яцканих
стокмит.
Три спроби мої – неписана
листяма лиша пособє.
Хвилини дві;
будинки поки без напруги,
І я вшалілий самотою до тебе клусом
Хутко йду.
Кохана, айно ти Господєм на моє життя
надана,
то зазначаю мене вбити,
бо ми з тобою вецке дихе,
бо ми з тобою сам на сам.
Коли була вракаши мені,
лем залишайся наохте
.............(неокошено)...............


КОММЕНТАРИИ
Если Вы добавили коментарий, но он не отобразился, то нажмите F5 (обновить станицу).

2007-08-30 22:53:30
кошин e-koshin.livejournal.com
донецк
Димочка! Ничего не имея против тебя как человека, у меня возникают огромные претензии к твоим стихотворениям. По правде говоря, они еще более непонятны, чем твои фильмы. Что это - авангард, абсурд, попытка специально-актерски шамкающим ртом выкрикнуть в мир давно известные истины? Я понимаю процентов 50 лексики, и это много, мой отец понял лишь процентов 10, и те предлоги. Что ты хотел сказать, не пойму в упор. Может, это и гениально, я верю, верю, но тогда лично мной ты гений непонятый. Опять-таки, не пойми превратно, фильмы я твои люблю больше, чем твою поэзию. Или просто я плохо знаю "ридну мову".

С приветом,

Женя Кошин

Поля, отмеченные * звёздочкой, необходимо заполнить!
Ваше имя*
Страна
Город*
mailto:
HTTP://
Ваш комментарий*

Осталось символов

  При полном или частичном использовании материалов ссылка на Интеллектуально-художественный журнал "Дикое поле. Донецкий проект" обязательна.

Copyright © 2005 - 2006 Дикое поле
Development © 2005 Programilla.com
  Украина Донецк 83096 пр-кт Матросова 25/12
Редакция журнала «Дикое поле»
8(062)385-49-87

Главный редактор Кораблев А.А.
Administration, Moderation Дегтярчук С.В.
Only for Administration